Забруднення торкнеться не лише Росії - наприкінці січня воно може дістатися Одеси, узбереж Румунії та Болгарії, а також південного сходу Чорного моря біля Туреччини. Це безпрецедентна подія, заявляють науковці.

Розлив російського мазуту в Чорному морі став "найбільшою екологічною катастрофою" в Росії з початку XXI століття, заявив науковий керівник Інституту водних проблем РАН Віктор Данилов-Данильян в інтерв’ю росЗМІ.

"Вперше мазут розлився у таких великих кількостях. На мою думку, це найсерйозніша екологічна катастрофа в Росії з початку XXI століття. Це безпрецедентна подія", - сказав Данилов-Данильян.

За його словами, цю ситуацію не можна порівнювати з розливом дизельного пального в Норильську у 2020 році, оскільки тоді все було "локалізовано і швидко усунено".

Подія в Чорному морі - це "сильний удар" для екосистеми, наголосив академік.

"Гибель десятків тисяч птахів, численних дельфінів, значні втрати у прибережній флорі та фауні. У такому середовищі, навіть у солоній воді, майже нічого не зможе жити, за винятком мікроорганізмів, які харчуються мазутом і розкладають його", - пояснив він.

Він також зазначив, що вивезення щонайменше 200–500 тисяч тонн забрудненого ґрунту вже має наслідки: у місцях, де через видалення ґрунту мазут потрапив у море, берегова лінія змістилася на 30–50 метрів. Забруднення торкнеться не лише Росії - наприкінці січня воно може дістатися Одеси, узбереж Румунії та Болгарії, а також південного сходу Чорного моря біля Туреччини.

Науковець не став прогнозувати, скільки часу знадобиться для очищення Чорного моря від мазуту.

"Опустившись на глибину понад 200 метрів, де знаходиться сірководневий шар, мазут може залишатися там дуже тривалий час. Але треба бути готовим до того, що його можуть підняти висхідні потоки. Потрібен постійний моніторинг курортних берегів, і лише коли стане зрозуміло, що нові викиди мазутних згустків стають винятком, моніторинг можна буде послабити", - зазначив академік.

Він наголосив, що цієї ситуації можна було уникнути, якби в Чорне море не виходили судна, які повинні були списати ще 20 років тому.

"Уникнути катастрофічних наслідків із таким підходом неможливо: рано чи пізно вони б настали. Механізм страхування таких подій у нас практично не працює, а серйозні роботи з ліквідації наслідків почалися лише на дев’ятий чи десятий день після аварії", - додав наукрвець.