Чинне законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами.

 

Післявоєнна Конституція Німеччини, створена для запобігання повторенню нацистського минулого, нині ускладнює боротьбу країни з новими викликами, зокрема із вторгненнями російських дронів у її повітряний простір. Про це повідомляє Politico.

 

Як повідомляє видання, основний закон 1949 року забороняє армії Німеччини, Бундесверу, втручатися у внутрішні питання безпеки. Це обмеження було запроваджене як реакція на використання військових силами нацистського режиму для придушення інакомислення та політичних супротивників.

 

Сьогодні ж така норма має несподівані наслідки: вона заважає країні належним чином реагувати на агресивні дії Кремля, який, за словами Берліна, випробовує європейську систему оборони шляхом численних вторгнень дронів.

 

Голова комітету оборони Бундестагу Томас Ревекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца наголошує на необхідності законодавчих змін. За його словами, армії потрібно надати відповідні повноваження для дій проти таких загроз. Проте сьогоднішнє законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами. Поліція, формально уповноважена протидіяти безпілотникам у разі небезпеки, не має достатніх технічних засобів для цього.

 

Як зазначив Ревекамп, ні федеральна, ні земельні поліції наразі не оснащені системами боротьби з дронами. Торік невідомі дрони були помічені над об'єктами компаній Rheinmetall і BASF. Хоча немає доказів озброєння цих апаратів, їх підозрюють у шпигунстві.

 

Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт анонсував створення спеціального підрозділу федеральної поліції для боротьби з дронами. Планується також організація національного координаційного центру для співпраці поліції, спецслужб і військових та розробка закону, який дозволить армії перехоплювати дрони в разі загрози життю.

 

Однак юридична спільнота висловлює побоювання щодо конституційності такого закону. Депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що подібні ініціативи можуть стати предметом розгляду Конституційного суду, якщо завдання Бундесверу виходитимуть за рамки адміністративної допомоги.

 

У публікації зазначається, що коаліція канцлера Фрідріха Мерца наразі має слабку більшість у парламенті. Для внесення змін до Конституції потрібна підтримка двох третин депутатів, якої наразі бракує. Таким чином, Німеччина залишатиметься вразливою до атак дронів з боку Росії щонайменше до того часу, поки поліція не отримає власні ефективні системи захисту.

 

Ревекамп підсумував, що сучасний світ змінився, межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмилася, і тому необхідно адаптувати Конституцію до нових реалій.