Президент України Володимир Зеленський буде присутній особисто на Генасамблеї ООН, аби зібрати підтримку проти кривавого вторгнення росії. Проте він може викликати розбіжності між учасниками асамблеї, пише AFP, передає УНН.

Хоча західні держави згуртувалися за Україну, війна спричинила глибокі розбіжності, і деякі країни, що розвиваються, стурбовані мільярдами доларів, виділених Києву. Вони вважають, що ця війна також впливає на бідних, підвищуючи ціни на продукти харчування.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш розпочне тиждень у понеділок із саміту з питань розвитку, сподіваючись зосередитися на досягненні недосяжних цілей щодо допомоги найбільш нужденним країнам.

«Ми збиратимемося в той час, коли людство зіткнеться з величезними викликами — від погіршення надзвичайної кліматичної ситуації до ескалації конфліктів, глобальної кризи вартості життя, різкого зростання нерівності та драматичних технологічних збоїв», — сказав Гутерреш про Генеральну Асамблею.

«Люди шукають у своїх лідерів виходу з цієї халепи. Проте перед обличчям усього цього та іншого геополітичні розбіжності підривають нашу здатність реагувати», — сказав він.

«Виникає багатополярний світ. Багатополярність може бути фактором рівноваги. Але вона також може призвести до ескалації напруженості, фрагментації та гірше».

Попри головну роль, Зеленський повинен діяти обережно, сказав Річард Гоуен, експерт з питань ООН у Міжнародній кризовій групі.

«Якщо він буде занадто жорстким, він може перетворити цю можливість на дипломатичну кризу», — сказав він.

Переважна більшість країн проголосували за засудження вторгнення росії, розпочатого в лютому 2022 року. Але такі лідери, як президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва, «дуже чітко дали зрозуміти, що вони вірять, що тепер настав час для дипломатії, і ви можете побачити досить багато тертя між українцями та країнами Глобального Півдня», – сказав Гован.

Високопоставлений європейський дипломат сказав, що війна «відволікала політичну та економічну увагу» від інших нагальних проблем, таких як відсутність продовольчої безпеки, кліматична криза, нерівність і доступ до фінансування.

«Між країнами, що розвиваються, і розвинутими країнами зростає розрив. Підготовка до цього тижня також полягає в тому, щоб переконатися, що цей розрив не зростатиме далі», — сказав дипломат на умовах анонімності.