Людвіг ван Бетховен помер у Відні майже 200 років тому, присвятивши все своє життя написанню одних із найвпливовіших творів класичної музики. З того часу біографи намагалися пояснити причини смерті німецького композитора у віці 56 років, його прогресуючу втрату слуху та його боротьбу з хронічними захворюваннями, передає УНН.

Міжнародна група дослідників секвенувала геном Бетховена з використанням перевірених пасм його волосся.

Печінкова недостатність, або цироз печінки, ймовірно, була причиною смерті Бетховена, спричиненої низкою факторів, у тому числі його вживанням алкоголю.

"Ми розглянули можливі генетичні причини його трьох основних комплексів симптомів - прогресуючої втрати слуху, шлунково-кишкових симптомів і захворювання печінки, яке зрештою призвело до його смерті через печінкову недостатність", - сказав Маркус Нотен з Інституту генетики людини.

Бетховен, за словами Нотена, мав "сильну генетичну схильність до захворювання печінки", і в його волоссі були виявлені послідовності вірусу гепатиту В.

"Ми вважаємо, що захворювання виникло в результаті взаємодії генетичної схильності, добре задокументованого хронічного вживання алкоголю та інфекції гепатиту".

Автори дослідження, опублікованого в журналі Cell Press Current Biology, не змогли визначити будь-які генетичні причини прогресуючої втрати слуху, яка зрештою зробила Бетховена повністю глухим до 1818 року.

Дослідники проаналізували вісім пасм волосся, що нібито належить Бетховену, і визначили, що п'ять із них "майже напевно справжні", — сказав Трістан Бегг, аспірант Кембриджського університету та провідний автор дослідження.

Дослідники, вивчивши дані ДНК Бетховена та архівні документи, також виявили невідповідність у його юридичній та біологічній генеалогії.

За прямою батьківською лінією Бетховена вони виявили «позапарне батьківство» — дитину, яка з'явилася внаслідок позашлюбних стосунків. Це сталося десь у межах семи поколінь, які відокремлюють спільного предка, Аерта ван Бетховена, наприкінці 16-го століття та народження Бетховена у 1770 році.