Уже шість випадків заразнішого за інші штаму коронавірусу “Дельта” виявили в Олександрівській лікарні Києва.

Через збільшення випадків зараження “Дельта”-штамом МОЗ, за словами міністра Віктора Ляшка, навіть планує повернути самоізоляцію при в’їзді до України для невакцинованих громадян. Тож як дізнатись, який саме штам коронавірусу “підхопила” людина, а також чи має це хоч якесь значення для лікування COVID-19, УНН розповіли експерти.

Епідеміолог і експерт ВООЗ з реагування на біологічні загрози Наталія Виноград пояснює, що порядок проведення дослідження на COVID-19 першочергово полягає у виявленні того, чи взагалі інфікована людина. І це без проблем демонструють сучасні наявні методи діагностування, які доступні в Україні.

“Спочатку треба виявити, чи є позитивна людина до коронавірусу. Це робиться ПЛР, ІФА на антиген або експрес-тестом. Тобто спочатку — загальний підхід, щоб зрозуміти: хвора на COVID-19 людина, чи ні. А потім проводиться генотипування на другому етапі або тест-системами, які дозволяють виявити саме "Дельта“, або це може бути секвенування геному, яке у нас в Україні теж здійснюють”, — роз’яснила експертка.

Наталія Виноград вважає, що необхідно зараз посилити епідеміологічний контроль за кордонами держави.

“Дуже важливо тестувати сьогодні усіх, хто прибуває з епідемічних територій в Україну: це може бути на сухопутних кордонах, морських — будь-яких”, — зауважила епідеміолог.

Разом із тим, лікар-інфекціоніст Ігор Гайдук зазначив, що наразі виявлення у людини того чи іншого штаму коронавірусу, навіть заразнішої “Дельти”, не впливає на тактику лікування хворого.

“Усі тести однаково виявляють: COVID-19 це чи ні, тож немає різниці, який є штам. Протокол лікування COVID-19 - єдиний. Ми ж не будемо ділити лікарні на окремі обсерваційні блоки. І так всі будуть у захисних костюмах, хворі теж матимуть між собою дистанцію і будуть захищені — не важливо, який у них штам, все одно зберігатися буде найвищий рівень епідемічної безпеки. Для лікування має значення тяжкість перебігу хвороби, а не вид мутації коронавірусу”, — зазначає інфекціоніст.

Ігор Гайдук пояснює, що визначення того чи іншого штаму коронавірусу має та матиме у майбутньому значення для науковців і дослідників, які працюватимуть над вивченням коронавірусу.

Зі свого боку один із розробників надчутливих українських ІФА-тестів на антиген коронавірусу — головний технолог “Діапроф-Мед” Андрій Горлов — пояснює, що вітчизняний діагностикум однаково ефективно виявляє всі існуючи мутації коронавірусу.

“Ми маємо доступ до бази нуклеотидних послідовностей усіх мутацій SARS-CoV-2. Тож постійно аналізуємо і порівнюємо мутації, які виникають у білку нуклеокапсиду, що використовується в наших тест-системах на антиген з новими мутаціями, та дуже чітко слідкуємо за розбіжностями. Мушу сказати, що у нас абсолютний збіг у послідовності з мутантним штамом — 98,8%. Тому конструкція, яку ми використовуємо зараз, є ефективною для діагностування саме мутантних штамів”, — наголосив Андрій Горлов.

Нагадаємо, журналісти УНН підрахували, що держава, купуючи замість експрес-тестів на антиген іноземних виробників — ІФА-тести на антиген українського виробництва, може заощадити за рік 580 млн грн. А це, наприклад, зарплата 64 444 лікарів.