У Казахстані тривають масові протести, внаслідок яких президент вже відправив у відставку уряд країни.

Однак заворушення тривають, а мітингувальники висувають нові умови. Про те, чому це сталось та чи має надію на зміни народ Казахстану, УНН поспілкувався з очільником Інституту стратегігчних досліджень та безпеки Павлом Лисянським.

Про причини і наслідки

“Що спричинило протести в Казахстані? Спочатку в них були соціально-економічні вимоги, а потім це все переросло в політичні. На сьогодні те, що вимагають протестувальники — виконано. Тобто, ціни на газ знизились. Але до цього всього були „цікаві ситуації“ — на сьогодні це вже політичні лозунги, почали лунати націоналістичні лозунги, тобто „казахи проти росіян“, у них посилились ці процеси”, — каже Лисянський, який вже завтра планує вирушити в країну.

На його думку, за посилення цих процесів має відповідальність діючий уряд.

Так, каже знавець, протести в Казахстані спалахнули саме у західних регіонах — це Жанаозен, Актау, тощо. Як вказує співрозмовник, ці регіони не є не дотаційними, вони — прибуткові, багаті на природні ресурси, зокрема нафту.

“Саме у них викликало обурення те, що вони самі собі тут заробляють і їм ще і підвищують ціни, хоча вони знають, що це все повинно бути дешевше. Але місцеве населення невдоволене тим, що крім підвищення цін на скраплений газ, підвищились і ціни в магазинах, і вони невдоволені, що уряд не робить нічого для соціально-економічного зміцнення політики держави. Тобто, вони (Казахстан — ред.) допомагають зерном Афганістану, або іншим країнам, а для свого населення нічого не роблять. Пам’ятаєте, як було у Радянському Союзі — вони допомагали всім комуністичним країнам? Так само зараз у Казахстані”, — каже Лисянський.

З його слів, наразі саме це і спровокувало бунти. Тобто, справа не лише у газі, але скраплений газ — це “остання крапля”.

“І, так, на сьогодні соціально-економічні протести переросли в політичні. На сьогодні в Актау (місто на березі Каспійського моря, розташоване навпроти Баку) перекинуті війська з Алмати. Перекинули туди війська, і в сьогоднішню ж ніч протести більш активно спалахнули в Алмати. Місто було послаблене, тому що силовики переїхали в Актау, Жанаозен тощо. Їм почали сьогодні вночі трощити машини, захоплювати адмінбудівлі”, — зазначає він.

Лисянський нагадав, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв начебто відправив у відставку уряд, але в акіматах — місцевих меріях — влада на містах перейшла до комендантів. У свою чергу комендантами діючий президент зробив силовиків.
Місцеве населення цим теж було невдоволене, зазначає співрозмовник. Як наслідок — почались захоплення акіматів.
Після цього, експерт, посилаючись на власні джерела, стверджує, що на сьогодні в країні було прийняте рішення про жорсткі дії — арешти, застосування зброї тощо проти протестувальників.

Російське і національне питання

“Вчора ввечері і сьогодні почали лунати націоналістичні лозунги: "Казахстан для казахів“. Тому що в Жанаозені, в Актау всі родовища нафти, інших корисних копалин, віддані в оренду компаніям інших країн, і там дуже низькі заробітні плати. І перед цим протестом, влітку, були дуже серйозні трудові протести — на шахтах, на місцях видобутку нафти. Місцеве населення цим не задоволене. Вони не розуміють, чому вони самі не можуть виробляти”, — пояснює експерт.

Інше питання, з його слів, — російське.

Так, у російському місті Оренбурзі біля Казахстану, стоїть газопереробний завод, і з Казахстану сире паливо відправляється до Росії, де Росія його переробляє. Після цього Казахстан вже купує зріджений газ, і для населення він вже коштує дорожче.

“Коли почались протести, люди волали, що це росіяни підняли їм ціни у домовленості з урядом, і ставлять питання уряду: "Чому ми у свій час не збудували і собі таких заводів, щоб самим переробляти і продавати іншим?" А для Росії не вигідно, щоб будувались заводи в Казахстані, тому що цей завод в Оренбурзі не зможе на повну потужність бути завантаженим, тоді Росія втрачає кошти”, — пояснює співрозмовник УНН.

Казахстан — не Білорусь

Порівнюючи протести в Казахстані і ті, що були у Білорусі після президентських виборів, Лисянський зазначив, що на відміну від перших, казахи вже домоглись чималого. Зокрема він згадав, що самопроголошений Олександр Лукашенко білоруський уряд не розганяв.

“Давайте так: казахи — це не білоруси, і Казахстан — не Білорусь. Це все ж таки Середня Азія, там населення більш рішуче налаштоване. Казахстан знаходиться в центрі Середньої Азії — у них межа з Росією, з Китаєм, у них є Каспійське море. Це люди, які були виховані більш рішуче. Ще за комуністичних часів, коли там був призначений Перший секретар центрального комітету партії Казахстану — фактично, очільник країни — у казахів був протест: чому росіянина призначили керувати Казахстаном. Іще в радянські часи, уявляєте”, — розповідає знавець.

“На сьогодні, ви ж розумієте, якщо якийсь протест придушується, то десь там на певний період вони притихають. Але, невдоволення населення все одно залишається. І на сьогодні, це ж не просто так воно виникло”, — зазначає він.

Диктатор залишається

Співрозмовник зазначає, що Казахстан — не вільна країна. Очільники на місцях не обираються, а призначаються. Так само було і з президентом країни. І люди не відчувають себе доттичними до змін у державі. Тому населення хоче все це змінити.

“Диктатор залишився. Він же нікуди не пішов. А нинішній очільник, Токаєв — його ніхто не обирав, його призначили і призначив Назарбаєв, призначив радою національної безпеки... Люди бачать, що їх просто тримають за дурнів. Що Назарбаєв нікуди не пішов, а своєю відставкою він просто відтягнув ті протести, які мали бути, і далі намагається керувати країною — але вже ззовні. І звичайно це викликало протест. Плюс до того, в Казахстані постійно були арешти правозахисників, були придушення громадянського суспільства”, — сказав співрозмовник.

“Але, на сьогодні всі протести — вони, за класикою, перейшли від економічних до соціально-політичних. Тобто, люди вже побачили, що, якщо вони зараз розійдуться, то все одно, ціни на газ їм підвищать через пів року. І вони своїми діями намагаються змінити диктат”, — вважає Лисянський.

Контекст

Протести в Казахстані спалахнули після того, як 1 січня вдвічі зросли ціни на автомобільний газ: із 60 тенге до 120 за літр.
У ніч на 5 січня через масовий характер мітингів президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввів в Алматі, Алматинській та Мангістауській областях надзвичайний стан.

Вранці 5 січня Токаєв відправив уряд Казахстану у відставку. Він також доручив запровадити тимчасове державне регулювання цін на скраплений газ, а також бензин та дизель.