Наша країна планує розпочати переговори про членство в Європейському Союзі вже наступного року. Чи готова до цього Європа?

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина вважає, що розпочати переговори про вступ України в ЄС можна вже у 2023 році. Ми до цього готові, чи готова Європа?

Скоро розпочнуться перемовини

За словами віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної абсолютно реалістично виглядає розпочати переговори про членство в ЄС у 2023 р. ЄС почав з нами працювати не 23 червня (саме в цей день Україна офіційно отримала статус кандидата на членство в ЄС і тепер має виконати низку вимог для початку переговорів про членство. - Ред.) Ми підготували майже 6 тисяч відповідей на запитальник і ми це робили разом з ЄС, тому що всі реформи, які ми робили, ми робили спільно на виконання Угоди про асоціацію. Тобто розуміння України дуже велике.

“Тому певні процедури - такі як скринінг, оцінка ринків, законодавство - це не те, що потребуватиме років, а це вже робота, яку треба оформити. Тому абсолютно реалістично перейти до перемовин після всіх оцінок вже в 2023 р.”, - зазначила О. Стефанішина.

В ЄС теж вважають такі строки цілком реальними. Так посол ЄС назвав можливим строком “другу половину 2023 р.”

На думку О. Стефанішиної це навіть прогнози за обережним сценарієм. За її словами, більша ясність, коли можна буде розпочати переговори з’явиться під кінець 2022 р., коли зберуться на зустріч президенти ЄС і України.

Саме членство в ЄС, за оцінками віцепрем’єрки, теж не за горами. На її думку, Україна спроможна виконати вимоги у рамках переговорів протягом навіть трьох років і мова точно не йде про десятиліття.

“У нас жорстка позиція, яка полягає в тому, що ми взяли ініціативу до своїх рук. Ми не чекаємо і не сидимо, допоки ЄС нам розкаже як далі рухатися в ЄС. Ми не хочемо йти слідами останніх країн розширення, ми не хочемо бути частиною балканського формату розширення, тому що кожна хвиля розширення має свої певні історичні аспекти”, - каже вона.

За словами віцепрем’єрки Україна отримала формальний статус лише в червні, але до цього ми зробили дуже багато - дуже багато провели реформ, виконали дуже багато зобов’язань по Угоді про асоціацію, що, в принципі, в умовах війни уможливило важливі рішення: транспортний безвіз, приєднання до європейської енергосистеми, анулювання тарифів і квот, і багато-багато речей, які ще стануться на початку року.

Тим часом, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що перемовини можна буде розпочати в 2024 р. За його словами, Україна планує підготуватися до вступу до ЄС саме цього року.

“Євроінтеграційна робота не припинялася ні на день. І вже до кінця 2024 р. ми плануємо повністю бути готовими вступити в Європейський Союз. Це наш ціннісний та цивілізаційний шлях”, - сказав Д. Шмигаль.

Він також нагадав, що з червня Україні вдалося добитися, аби ЄС скасував усі мита та квоти на український експорт, з липня запрацював “транспортний безвіз”.

За його словами, Україна продовжує активно імплементувати європейське законодавство і вже виконала близько 70% Угоди про асоціацію з ЄС. До кінця року буде запроваджено “митний безвіз”. Далі промисловий та цифровий.

Експерти обережніше в прогнозах

Водночас економічні експерти більш обережні в прогнозах щодо вступу України в ЄС найближчим часом.

Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що шанси на оптимістичний сценарій невеликі, оскільки для вступу до ЄС країна не повинна мати невирішених територіальних конфліктів. Питання з Кримом, яке не закрите вже 8 років, тепер не єдине. Україна на поточний момент продовжує втрачати території і це буде каменем спотикання для вступу до ЄС. Крім того, високий рівень корупції, який заважав країні отримувати кредитну підтримку у мирний час, не знижується і зараз, під час війни.

Зміни у законодавстві зараз, коли у країні війна, на його думку, не є сигналом того, що ЄС розгляне їх як крок у бік Євроінтеграції. Поки що ми для країн ЄС є проблемним та небажаним учасником, це потрібно усвідомлювати. Тим більше, що вступ до складу ЄС не допоможе нам перемогти у війні, або відновити руйнування. Відповідно, стурбованість правлячих еліт питанням євроінтеграції як мінімум несвоєчасна.

Крім того, у травні, під час позачергового саміту ЄС на найвищому рівні, коли лідери ЄС ухвалили рішення про макрофінансову допомогу Україні у 2022 р. на 9 млрд євро, не всі учасники були за вступ України до складу ЄС. Навряд чи щось кардинально змінилося. Особливо після того, як країни ЄС прийняли мільйони біженців, виділили гроші на їх утримання та підтримку. Це призвело до фінансових проблем, які потрібно вирішувати. А разом з тим у ЄС є й інші проблеми: в країнах ЄС висока інфляція, необхідність визначатися з постачальником енергоресурсів у опалювальний сезон, оскільки Росію заблокували санкціями. Їм потрібно думати про те, щоб не допустити економічної руйнації всередині союзу.

Поки що Україна в стані війни Європа стурбована своїм становищем. Україні потрібно скоріше закінчити війну, щоб стати привабливою для вступу до членів ЄС. Якщо Україна продовжить шукати фінансову та військову допомогу, постійно перебувати у статусі війни – економіка падатиме, буде вірогідним дефолт і вступ до ЄС буде відкладатися.

Своєю чергою, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру більш оптимістичний.

За його словами з погляду формальних ознак, Україна може у 2026 р. стати членом ЄС. Війна тут ні до чого і навіть певною мірою допомагає. Під час війни простіше ухвалити деякі потрібні закони для вступу до ЄС, які у мирний час ухвалити складно. Наприклад, закон про посилення вимог фінмоніторингу (28 квітня в Україні набув чинності новий закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванні поширення зброї масового знищення”. Це документ, який регулює порядок фінансового моніторингу. Новий закон передбачає посилення заходів по розкриттю інформації про структуру бізнесу перед суб'єктами первинного фінансового моніторингу. - Ред.).

Він жорсткий та викликає багато заперечень, але в умовах війни не багато охочих протестувати. Тому Україна справді може за 3 роки ухвалити всі закони та підзаконодавчі документи. Тим більше, що ми вже багато чого зробили. В Україні вже банківська та фінансова система працюють, як у ЄС. Ми майже закінчили податкову реформу. Є дуже хороші успіхи у сфері приведення наших стандартів та нормативів у відповідність до європейських. Отже, справді все можна зробити і підготуватися до членства в ЄС.

Тим не менш, експерт визнає, що можуть бути проблеми політичного характеру при вступі України до ЄС. Зараз дуже помітно, що Угорщина, Німеччина, Нідерланди Франція виступають проти того, щоб це відбулося швидко. Тому важливо їх переконати в необхідності цього кроку.

Вікторія Хаджирадєва