Що таке біль та чому він не має супроводжувати наше життя
Біль знайомий кожному, це одна з найбільш поширених причин звернення по медичну допомогу. З болем щоденно стикаються мільйони людей по всьому світу: головний біль, періодичні болі у жінок, болі в м’язах, болі в попереку – ті скарги, які чують від пацієнтів лікарі різних країн. Однак країни, де йде війна чи відбуваються збройні конфлікти, стикаються зі зростанням кількості випадків травм, а ще з фантомним болем, зокрема, після ампутації. За таких умов частішають випадки хронічного больового синдрому.
Зазвичай біль є сигналом, що організм отримав ушкодження: ми порізали палець, і імпульс від нервових закінчень через спинний мозок сигналізує головному мозку про пошкодження – мозок опрацьовує інформацію, і ми відчуваємо біль. Однак хронічний больовий синдром ми відчуваємо і без безпосередніх пошкоджень.
Хронічний біль може тривати місяцями (а іноді й роками), він може періодично повторюватися протягом цього часу, а може стати щоденним супутником людини. Найчастіше хронічний больовий синдром пов'язаний з хронічними захворюваннями – артрит, цукровий діабет, онкологічні захворювання. Також хронічний больовий синдром може супроводжувати травму, яка тривалий час не загоюється, а в окремих випадках біль може залишатися з людиною довгий час і після загоєння травми. Приводом для занепокоєння є біль, що триває понад місяць, а надто той, з яким людина стикається протягом трьох місяців – ігнорувати цей сигнал не можна.
В умовах війни українці зіткнулися зі стресом, який є важливим фактором виникнення хронічного больового синдрому. Стрес негативно впливає на наше тіло – ми не просто перебуваємо в постійному напруженні, ми стикаємося з погіршенням захисних механізмів: у нас довше загоюються рани, повертаються старі хвороби або ж виникають нові. Організм отримує подвійне навантаження: стрес і хвороба. Якщо ж усе це супроводжується виникненням чи посиленням хронічного болю, то в людини можуть виникати різного роду розлади – від погіршення сну до розвитку депресії.
Спеціалісти радять уважно стежити за своїм станом, особливо це стосується тих людей, які мають хронічні захворювання. Будь-яка зміна в організмі може стати сигналом погіршення стану або ж розвитку нової хвороби. Це дуже важливо зараз – коли ми всі перебуваємо в умовах хронічного стресу. За таких умов лікарі радять не ігнорувати біль – адже неналежний рівень знеболення при гострому больовому синдромі або станах, що супроводжуються нападами болю, сприяє його хронізації.
«Якщо, наприклад, ви страждаєте на мігрень, то необхідно відстежувати перебіг нападів, вести щоденник головного болю. Це допоможе зрозуміти, наскільки добре працюють призначені для Вас препарати, які саме тригери зумовлюють напад та чи відбувається почастішання атак. Якщо кількість нападів на тиждень або місяць стає вищою, варто обов'язково звернутися з цього приводу за медичною допомогою, оскільки є загроза переходу епізодичної мігрені в хронічну», – розповідає доктор медичних наук, лікар-нейрохірург вищої категорії, співзасновник та медичний директор Центру медицини болю «Справно» Вадим Білошицький.
Хронізація больового синдрому негативно впливає на весь наш організм. Численні дослідження вказують на те, що пацієнти з хронічним болем більш схильні до розвитку психічних розладів. Зазвичай такі люди поступово знижують свою звичну щоденну активність, а в подальшому хронічний больовий синдром може сприяти появі депресивного розладу, суїцидальних думок та навіть суїцидальних спроб. Поширеність психопатологічних розладів серед осіб з хронічним больовим синдромом коливається від 33% до 46%. Тобто, щонайменше кожна третя людина з хронічними болями стикається з ментальними розладами. Статистика засвідчує, що серед людей, які не стикаються з болем або відчувають його недовго, проблеми з ментальним здоров’ям має лише кожен десятий.
Окрім ментальних розладів, у людей, що зіткнулися з хронічними болями, погіршуються когнітивні здібності, пам’ять та увага. Такі проблеми мають дві третини пацієнтів. У таких людей погіршується сон, знижується сексуальна активність, виникають проблеми з серцево-судинною системою.
«Водночас зв'язок хронічного болю та психічних порушень є двостороннім, і високий рівень тривоги, депресивні та психотичні розлади сприяють прискоренню та посиленню процесу хронізації. Таким чином життя в умовах хронічного стресу та негативного впливу на психічне здоров’я можуть створювати передумови для соматизації розладів, зокрема хронізації больових синдромів, поширеність яких значно зросла останнім часом», – відзначає Лідія Гончар-Чердаклі, заступниця директора з медичних питань фармацевтичної компанії «Дарниця».
Спеціалісти наголошують на важливості своєчасного звернення до лікаря.
Більше про біль можна дізнатися в освітньому хабі "Дарниці".