Тепер мова йде про близько 1,5 млн снарядів, орієнтовною вартістю 3 млрд євро, стверджують джерела.

Уряд Чехії використовує свої контакти часів холодної війни, щоб отримати такі необхідні Україні артилерійські снаряди. Прага купує їх у країн, які виступають як союзники Москви, повідомила напередодні газета The Wall Street Journal з посиланням на чеських чиновників.

Стверджується, що Чехія отримала близько 800 тисяч артилерійських снарядів від різних постачальників по всьому світу і знайшла ще 700 тисяч одиниць, які можуть бути замовлені за наявності додаткового фінансування. Наразі вже забезпечено перший транш у 300 тисяч снарядів. Найбільший фінансовий внесок зробила Німеччина.

Газета з посиланням на чеський уряд стверджує, що у міру надходження коштів буде доступно більше снарядів.

"Приблизно 3 млрд євро, що еквівалентно 3,3 млрд доларів, знадобляться для забезпечення близько 1,5 млн снарядів – це невелика частина пакету допомоги Україні в 60 млрд доларів, який зараз заблокований у Конгресі США", – йдеться у статті.

Зазначається, що колишня приналежність Чехії до радянського блоку виявилася несподіваною підмогою. Прага успадкувала велику збройову промисловість із клієнтами в усьому світі та хороші відносини з багатьма країнами Глобального Півдня, які мають великі запаси зброї радянських часів і здатні виробляти ще більше.

Хоча Чехія замовчує про те, звідки надходять боєприпаси, видання стверджує, що серед постачальників є і союзники Росії. Торгові угоди передбачають, що поставки здійснюватимуться через Чехію або треті країни, щоб приховати будь-який прямий зв'язок між країнами походження та Україною, а також щоб не піддавати постачальника гніву Москви.

"Конфіденційність – ключовий момент. Ми говоримо і говоритимемо з усіма, незалежно від їхньої лояльності або політичної позиції – за деякими винятками, такими як Північна Корея", – заявив Томаш Пояр, який є радником з національної безпеки прем'єр-міністра Петра Фіали.

Зі свого боку Ян Йіреш, заступник міністра оборони Чехії, сказав, що чеська ініціатива виявила протиріччя між дружнім публічним ставленням деяких урядів до Росії та їхньою готовністю укладати угоди з союзниками України в приватному порядку.