Ураження урядової будівлі у столиці України може стати маркером нової стратегії Кремля.
Після візиту до Китаю підбадьорений російський диктатор володимир путін перейшов до нового етапу агресії проти України, зазначає британське видання The Times.
Як повідомляє ЗМІ, впевненість путіна різко зросла після міждержавних зустрічей у Пекіні, де він обговорював перспективи співпраці із Сі Цзіньпіном. Підтвердженням посилення нападу стала масштабна повітряна атака на Київ, яка увійшла до переліку наймасштабніших із початку війни.
Особливу увагу видання звертає на ураження урядової будівлі в столиці України. Це перший подібний випадок за три роки війни, і аналітики вважають, що він може стати маркером нової стратегії Кремля. Політика атак на "центри прийняття рішень", яку довгий час лобіювали прихильники жорстких дій у Росії, тепер перейшла в реальну площину.
The Times також наголошує, що Пекін став важливим майданчиком для дипломатичних маневрів путіна. У межах візиту він назвав відносини між Росією та Китаєм "безпрецедентно міцними", підкреслюючи їхню геополітичну вагу. Присутність лідерів Китаю, Росії та Північної Кореї на спільному заході вперше з часів Холодної війни дала змогу аналітикам припустити, що формується новий блок впливу. Важливим символічним жестом стало місце путіна поруч із Сі Цзіньпіном, яке демонстративно підкреслило його статус.
Хоча Китай поки не залучає власні військові сили до конфлікту, він продовжує підтримувати Росію дипломатично й уникати санкцій з боку Заходу, додає видання. Окрім того, сторони попередньо домовилися щодо масштабного проекту будівництва газопроводу Сила Сибіру-2, що покликано зміцнити економічний союз між країнами.
Наразі стратегія путіна відверто орієнтована на довготривалу війну. Як зазначає The Wall Street Journal, президент Росії робить ставку на те, що виснаження українських ресурсів і сил відбудеться швидше, ніж економічний крах в його країні. Такий підхід має на меті максимізувати затягування конфлікту та створити передумови для геополітичної переваги. Аналітики наголошують, що Москва більше не приховує відсутність зацікавленості в мирних переговорах, роблячи акцент на силовому протистоянні та економічній витривалості у боротьбі.