Витрати ЗСУ під час операції в Бахмуті пов'язані із планами щодо наступу в інших місцях, вважають аналітики.

Українська оборона Бахмута є стратегічно обґрунтованою операцією, незважаючи на значні втрати. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

На думку аналітиків, витрати ЗСУ під час операції у місті пов'язані з планами щодо наступу в інших місцях.

"Україна б заплатила значну ціну за те, щоб дозволити російським військам легко взяти Бахмут. Сам по собі Бахмут не має ні оперативного, ні стратегічного значення, але якби російські війська взяли його відносно швидко, вони могли б сподіватися на розширення операцій, а Україна після відступу втратила б добрі оборонні позиції", - йдеться у звіті.

Експерти зазначають, що раніше Сили оборони України використали схожу тактику поступового виснаження російських військ у Лисичанську. Там, як і в Бахмуті, російські війська змушені були домагатися незначних тактичних успіхів ціною великих втрат особового складу та техніки. У результаті відбувся контрольований відхід українців із цього району, проте захоплення Лисичанська та адміністративного кордону Луганської області швидко виявилося для російських військ в оперативному відношенні незначним, а наступальні операції виснажених військ застопорилися влітку-восени 2022 року.

"Українська оборона Бахмута, ймовірно, сприятиме аналогічному (з ситуацією в Лисичанську - ред.) результату - російські сили перекидають у цей район сили та техніку з травня 2022 року і ще не досягли якихось значних успіхів в оперативному відношенні, які серйозно загрожують українській обороні цього району. ISW... продовжує оцінювати, що українські сили фактично стримують російські війська, техніку та загальний оперативний центр у Бахмуті, тим самим перешкоджаючи спроможності Росії продовжувати наступ в інших місцях", – зазначають аналітики.