Були представлені напрацювання за темами: "Виведення російських військ і припинення бойових дій", "Відновлення справедливості", "Екологічна безпека", "Недопущення повторення агресії", "Підтвердження закінчення війни".

У Давосі, на зустрічі політичних радників лідерів більше 80 країн та міжнародних організацій, розглянули другу п’ятірку пунктів української Формули миру та провели дві спеціальні сесії. Про це увечері в неділю, 14 січня, повідомили в Офісі президента України.

Були розглянуті такі ключові пункти Формули: "Виведення російських військ і припинення бойових дій", "Відновлення справедливості", "Екологічна безпека", "Недопущення ескалації та повторення агресії", "Підтвердження закінчення війни".

Виведення російських військ і припинення бойових дій

Зокрема, представники Литви та міністр оборони України Рустем Умєров презентували напрацювання робочої групи з пункту "Виведення російських військ і припинення бойових дій". Наголошувалось на необхідності спільно розробити механізм виведення військ РФ і збройних формувань з окупованих територій України. Виведення військ має містити:

• виведення російських підрозділів та військовослужбовців з тимчасово окупованих територій;
• розформування та повне роззброєння військових терористичних організацій на тимчасово окупованих територіях;
• вилучення військової техніки та озброєння з тимчасово окупованих територій для їх утилізації.

Відновлення справедливості

Напрацювання за пунктом "Відновлення справедливості" презентували представники Нідерландів, а також Генеральний прокурор Андрій Костін і заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Вони зазначили, що зусилля із забезпечення відповідальності Росії ґрунтуються на п'яти важливих компонентах:

• забезпечення ефективного розслідування на національному рівні;
• забезпечення відповідальності за злочин агресії;
• продовження стратегічного партнерства з міжнародними механізмами правосуддя;
• сприяння двосторонньому та багатосторонньому міждержавному партнерству;
• забезпечення виплати з боку Росії репарацій Україні та українському народу відповідно до міжнародного права.

Екологічна безпека

Представники Німеччини, Фінляндії, Болгарії та перша віцепрем'єр-міністерка України Юлія Свириденко й міністр екології України Руслан Стрілець представили напрацювання робочої групи щодо пункту "Екологічна безпека". Як наголосив міністр, викиди парникових газів, спричинені війною в Україні, перевищують загальний обсяг викидів у Австрії.

"Рік тому було 97 мільйонів тонн викидів CO2. Сьогодні – 150 мільйонів тонн СО2. Світові зусилля з досягнення кліматичної нейтральності підірвані", – заявив він.

З огляду на це було наголошено на необхідності уніфікувати методику підрахунку збитків і впровадити визначення "екоцид" у міжнародне право, чим зараз займається Міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни під співголовуванням Андрія Єрмака та ексвіцепрем’єр-міністерки, колишньої міністерки закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем.

Недопущення ескалації війни та повторення агресії

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, заступник глави ОП Ігор Жовква та представник Великої Британії презентували пункт "Недопущення ескалації війни та повторення агресії".

Єрмак розповів про те, як відбувалося напрацювання проєкту Київського безпекового договору, який у подальшому ліг в основу Спільної декларації G7 про підтримку України, ухваленої в липні 2023 року у Вільнюсі. А два дні тому в Києві лідери України та Великої Британії підписали двосторонню угоду про співробітництво у сфері безпеки, яка стала першим документом на виконання Вільнюської декларації. Керівник Офісу Президента акцентував, що угода між Україною та Великою Британією – це змістовний документ, який охоплює всі важливі питання співпраці. Ця угода є гарним прикладом для інших 30 підписантів Спільної декларації G7.

Підтвердження закінчення війни

Заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга та міністр юстиції України Денис Малюська представили напрацювання робочої групи з реалізації пункту "Підтвердження закінчення війни".

Малюська нагадав, що Україна неодноразово намагалась домовитися з Росією про взаємні відносини та оформити відповідний міжнародний договір, і щоразу РФ припиняла його виконувати та просто ігнорувала. Це стосується як договору про спільний кордон, так і "великого" договору про дружбу та співробітництво, і Будапештського меморандуму, і Мінських домовленостей, і навіть Переяславських статей 1659 року.

"Ми зробили висновки з минулих помилок. Договір, яким буде підтверджено закінчення війни, має базуватися на Формулі миру, бути багатостороннім, тобто підписаним не лише Україною та РФ, а й країнами-гарантами, бути комплексним та врегульовувати усі сфери, на які вплинула війна. Умови договору повинні бути чіткими та мати юридично зобов’язальний характер, а сам договір – ратифікований парламентами країн-учасниць", – акцентував міністр.