Головком приховував свої плани не лише від західних партнерів, а й від глави ОП Андрія Єрмака.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський  розглядав кілька сценаріїв вторгнення у Росію. Своїми планами він ділився лише з невеликою групою генералів та силовиків. Про це у неділю, 18 серпня, повідомляє The Economist із посиланням на джерела.

Зазначається, що про підготовку наступу у Курській області Росії не знали ані керівник Офісу президента Андрій Єрмак, ані західні партнери України. За інформацією видання, Сирський, навчений попереднім досвідом, вирішив тримати плани у секреті.

"Більшу частину розвідки взяла на себе військова розвідка, ГУР включили в процес лише на пізній стадії", – йдеться у матеріалі.

Розглядалося кілька сценаріїв наступального удару по найслабших місцях російської лінії: атака в Брянській області на півночі; наступ в Курській області; комбінація цих двох варіантів; або щось більше. Головною метою було відволікти російські війська з Донецької області та створити козирі для будь-яких майбутніх переговорів.

Як пише The Economist, Сирський збив противника з пантелику, приховавши прибуття найдосвідченіших дивізій, які брали участь у боях. Підкріплення було перекинуто до лісів біля кордону Курської області під приводом захисту від передбачуваного російського нападу на Суми. Паралельно в українських ЗМІ з'явилася інформація про вторгнення РФ, яке станеться вже незабаром.

"Ротація відбулася приблизно за півтора тижні до початку Курської операції. Росіяни продовжували вірити, що ми просто захищаємо кордон", - сказав один із джерел The Economist.

Самі солдати почали підозрювати, що відбувається щось серйозне, на початку серпня, коли їм раптово видали спорядження. Зокрема нові каски з вбудованими навушниками, а також нові штурмові гвинтівки. Вони проводили навчання на макетах, які, як пізніше зрозуміли, були російськими селами. 80-та бригада почала готуватися до другої хвилі атаки.

Видання додало, що головком Сирський приберіг більшу частину атакуючих сил саме для цієї другої хвилі і, можливо, з цієї причини Росія спочатку вважала прорив не надто серйозним.