Під час завдання - чи то пошук тіл в місцях бойових дій, чи то пошук людей серед завалів - собаки потребують захисну амуніцію, аби зменшити ймовірність отримання травм. Проте, це дороговартісні речі, а виготовляє їх невелика кількість майстрів індивідуально для кожної собаки. Про це в коментарі УНН розповіла керівниця ГО “Павлоградський пошуково-рятувальний кінологічний загін “Антарєс” Лариса Борисенко.

Кевларові попони, шоломи, спеціальні шлейки, взуття, зігріваюча чи охолоджуюча амуніція, маски та навіть бронежилети - такі потреби собак, що допомагають із пошуком людей.

Чому використовуються і попони, і бронежилети? Як зазначила керівниця “Антарєс”, на різних ділянках необхідні різні ступені захисту собаки. На відносно спокійних і контрольованих ділянках достатньо кевларових попон. Проте, чим ближче до лінії розмежування, тим більше треба посилювати захист.

Проблема захисної амуніції для собак полягає в тому, що, по-перше, це коштує дорого. Наприклад, одна кевларова попона – 500 євро. По-друге, захисну амуніцію для собак мало хто виробляє. Кевларові попони “Антарєс” замовляє в Німеччині і лише в одного майстра, чітко за розмірами собак. Бронежилети також виготовляються індивідуально, проте їх можна виготовити в компанії “Укрбронь” (на сайті виробника вартість бронежилета для собак стартує від 17 тисяч гривень - ред.).

Велика проблема із взуттям. Адже пара коштує 30-50 євро (на собаку треба 2 пари), проте черевики легко губляться - за два-три тижні пошукових операцій загін недораховується 10-15 черевиків. Взуття має надійно фіксуватися на лапах собаки, окрім того, на передні та задні лапи взуття підбирається індивідуально. Є літні варіанти, або ж взуття з антиковзаючим покриттям - від цього залежить і вартість.

Також пошукові собаки потребують спеціальних шлейок. Наприклад, в “Антарєсі” використовують два види шлейок - для пошуку живих людей та пошуку тіл. Собаки навчені і розуміють, кого шукають, залежно від того, яку шлейку на них вдягають.

«Ми надягаємо шлейку “по живих”, і собака знає, що шукаємо лише живих. Якщо знайде загиблого, то вона його позначить. Але розуміє, що перевага – живі, тому треба пришвидшитись. Є шлейки “якір”, які показують, що шукати лише мертву людину», – зазначила Борисенко.

Також є спорядження для спуску і підйому собаки, яке виготовляється індивідуально з врахуванням не лише параметрів собаки, а й рятувальника. “Антарєс” таке спорядження подарувала Словаччина.

«Є ще один тип шлейок, які фіксуються по всьому корпусу собаки. Ми їх використовуємо, коли працюємо в місцях “прильотів”, там, де чітко не розуміємо, наскільки і куди відпускати собаку. А так її можна причепити і працювати на певних локаціях на повідку, а якщо вона зависне, то з допомогою цієї шлейки не може випасти одразу, її можна швидко витягнути. Таких шлейок нам зараз не вистачає», – розповіла керівниця загону.

Є ще амуніція, що допомагає з термозахистом. Наприклад, у холодну пору року собака в перервах між пошуком має зігрітися (для цього використовується спеціальне пальто), а в теплу - навпаки охолонути (тут в нагоді стануть охолоджуючі килимки та попони). Як розповіли в “Антарєс”, зі зігріваючими комплектами їм допомогли польські волонтери.

Як розповіла пані Лариса, на момент повномасштабного вторгнення захисне спорядження у вигляді кевларових попон мали лише дві собаки їхнього загону - Спаркі та Бєша. Їх надала німецька організація ASB. Та оскільки в “Антарєс” готувалися до майбутнього звільнення окупованих територій Донецької та Луганської областей, то проводили навчання інших собак з пошуку тіл загиблих. На момент, коли росія відкрито вторглася до України, організація підготувала вже 8 собак, які, однак, не мали захисного спорядження.

«Була гостра потреба саме в щільному захисному спорядженні. Почали ми з двох кевларових попон. Ще був один бронік, який надали нам українські волонтери. Ми його одягали по черзі то на Бєшу, то на Ханну. Але там, де бойові дії, собакам необхідне спорядження із захистом шиї. Благодійний фонд TAPS Дніпра допоміг нам з бронежилетами для 7 собак, які працюють безпосередньо в зоні бойових дій. Тиждень тому ми замовили 5 кевларових попонів, щоб вже повністю закрити потреби “групи першого ешелону”», – розповіла Борисенко.

Також використовуються спеціальні маски та шоломи.

«На двох собак в нас є одна маска. Але ми її не дуже використовуємо. Я вважаю, що в масці собакам не дуже комфортно. Також і шоломи поки не використовуємо. Постріли вони поки переносять нормально, наші собаки достатньо стресостійкі. Але якщо доведеться працювати на ділянці з масованими обстрілами, то, мабуть, доведеться це змінювати», – зазначила Борисенко.

Керівниця організації “Антарєс” Лариса Борисенко розповіла, як виникла ідея заснування добровільного загону та як працюють чотирилапі рятівники.