76,6% українців вважають жителів окупованих територій жертвами обставин та заручниками окупантів. Це стосується як територій окупованих після 24 лютого 2022 року, так і Криму та частини Донецької та Луганської областей, які заходяться в окупації з 2014 року, пише УНН з посиланням на Громадянську мережу ОПОРА.
Більшість опитаних українців - 76,6% вважають жителів окупованих після 24 лютого 2022 року територій жертвами обставин та заручниками окупантів, і лише 13,2% думають про них як про зрадників, пристосуванців чи байдужих до України.
При цьому учасники дослідження переконані, що ті, хто живе в окупації, є перш за все заручниками особистих та родинних обставин 44,7%, а вже потім — окупаційних сил 31,9 %. Загалом ця тенденція також актуальна у ставленні українців до тих, хто перебуває в окупації з 2014 року.
За словами аналітика Анатолія Бондарчука, з більшим розумінням до тих, хто лишився в окупації після початку повномасштабного вторгнення, ставляться українці, які живуть на Сході 80,7%, Півдні 79,3% та Центрі 78,2%; розмовляють у побуті російською 82,8% або українською і російською мовами 79,9%.
Дещо гірше до тих, хто лишився на новоокупованих територіях, ставляться жителі Заходу та українськомовні громадяни. Однак навіть серед них більшість, 70,7% та 73,3% опитаних відповідно, вважає тих, хто живе в окупації з 24 лютого 2022 року, жертвами обставин.
Респонденти дещо гірше ставляться до тих громадян нашої країни, які жили в окупації останні 9 років — у Криму та окремих районах Донецької й Луганської областей (ОРДЛО)
Опитані практично однаково ставляться і до кримчан, і до донеччан та луганчан. Заручниками обставин та окупантів жителів Криму вважають 47,5% опитаних, так само думають про тих, хто лишається в ОРДЛО, 50,4% українців. Натомість зрадниками, пристосуванцями або пасивними прихильниками росії назвали тих, хто лишився в Криму, 38,7% респондентів, а тих, хто живе в окупації в Донецькій і Луганській областях, — 37,7% опитаних.
З більшим розумінням до тих, хто живе в окупації з 2014 року, ставляться українці, які мешкають на Півдні (до кримчан позитивно ставляться 54,8%, до тих, хто живе в ОРДЛО — 67,8%) та Сході (56,3% та 58,5% відповідно); розмовляють російською (56,5% та 63,5% відповідно) або українською та російською (57,3% і 60,9% відповідно), а також ті, кому понад 60 років (49,5% і 52,1% відповідно).
Як розповів аналітик Дмитро Баштовий, 76,5% респондентів вважають, що люди беруть російські паспорти з питань фізичної безпеки, 36,2% - з фінансових міркувань. 31,7% вважають, що паспорти беруть тому, що підтримують росію, 14,5% - для завдань спротиву.
Опитані респонденти також відповіли на питання, хто має нести кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційною владою.
Найбільше опитаних (94,5%) назвали представників силових структур та військових, які перейшли на службу до окупаційної влади, 92,8% назвали людей, які допомагали російській адміністрації організовувати на окупованих українських територіях так звані «вибори» та «референдуми», ще 92% хотіли би притягнути до відповідальності людей, які балотувались цих так званих «виборах».
