Розширити фінансування сільгоспвиробників, зокрема на деокупованих територіях, можуть аграрні розписки. Про це в інтерв’ю AgroPortal.ua зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.

За його словами, відповідний законопроєкт №9352 від 05.06.2023 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою створення умов для залучення коштів на агровиробництво» знаходиться на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, хоча залишається поки що без особливого руху.

Головна ідея нововведення — надати можливість аграріям залучати кошти під заставу прав оренди землі, земля може розглядатися як застава для отримання банківського кредиту.

«Чинне законодавство дозволяє розпорядження (зокрема, передання в заставу) правом оренди земельної ділянки сільгосппризначення без погодження із власником такої земельної ділянки. Проте визначений у Земельному кодексі порядок проведення земельних торгів не передбачає можливості проведення земельних торгів з продажу права оренди в примусовому порядку. Тобто навіть якщо право оренди передано в якості застави за кредитом, кредитор не зможе його реалізувати. Відсутність механізму реалізації права оренди на земельних торгах виключає такий актив з обороту та унеможливлює використання його як забезпечення для залучення фінансових ресурсів», — зазначає Денис Марчук.

При цьому він наголошує, що це вагомо знижує інтерес кредиторів, зокрема банків, постачальників ЗЗР, насіння, добрив та трейдерів до аграрних розписок. Вони вважаються такими, що не є «прийнятним забезпеченням» з погляду банківського законодавства.

«Натомість врегулювання механізму передачі прав оренди землі дозволить створити ринок таких прав та умови для кредитування банками аграрної галузі під аграрні розписки, забезпечені правами оренди землі», — додає Денис Марчук.

Крім того, можливість передати права оренди землі в якості забезпечення за аграрними розписками значно підвищить надійність і привабливість самого інструменту. За словами експерта, на практиці застава у вигляді майбутнього врожаю не є привабливою для кредиторів. Вона вимагає надто багато зусиль з адміністрування — оцінка якості, моніторинг, дорощування врожаю у випадку дострокового стягнення тощо.

Денис Марчук акцентує увагу, що особливо на деокупованих територіях дуже складна ситуація щодо банківського кредитування. Багато підприємств взяли кредити ще до війни. «Зараз потужності зруйновані, щось викрадено, щось спалено, заміновано, а кредит потрібно повертати. Щоб його повернути, потрібен новий кредит для закупівлі виробничих ресурсів, а банк його видавати не буде. В окремих випадках ми шукали можливості перекредитовувати фермерів у межах ВАР», — резюмував він.