Експерти кажуть про те, що ринок працевлаштування в України досі перебуває у стані кризи, проте вже є деякі позитивні новини.

Ринок праці почав відновлюватись після повного падіння на початку війни. На думку експертів, через півроку воєнного конфлікту як економіка країни, так і ринок праці досі перебувають у стані кризи, проте є й деякі обнадійливі новини.

За підрахунками міжнародної організації праці (МОП) з початку війни в Україні було втрачено близько 4, 8 млн рабочих місць.

За інформацією Work.ua кожен третій українець залишився без роботи через війну. З них 9% було звільнено, а в 11% випадків компанія припинила свою діяльність.

33% респондентів повідомили, що їхнє підприємство тимчасово припинило роботу, після чого персонал знову приступив до роботи.

У свою чергу, 27% учасників опитування заявили, що війна ніяк не вплинула на діяльність їхньої фірми.

Максим Орищак, аналітик компанії “Центр биржових технологій” (ЦБТ) каже, що компанії і держустанови змушені були масово скорочувати персонал, або переводити людей на умови відпустки за свій рахунок саме через війну. У 2014 році для збереження робочих місць всьому персоналу скорочували заробітні плати. Зараз же така опція не завжди можлива через територіальні труднощі, масові міграційні процеси і неможливість перевести деякі види діяльності на віддалений режим. Довелося звільняти.

Татяна Пашкіна, експерт ринку праці згодна с колегою. На її думку, більша частина українців втратила роботу саме через війну. Галузям економіки заважають такі, викликані війною фактори, як: підприємство на території бойових дій, порушена логістика, нестача персоналу, втрата ринків збуту, високі закупівельні ціни, релокація всієї компанії, переорієнтація виробництва.

За даними Мінекономіки у 2022 р. ВВП України може скоротитися на 40%. Це означає, що держава, бізнес та люди не зароблять близько 80 млрд дол.

На жаль, відбувається і скорочення працівників. За даними Спілки українських підприємців (СУП) уникнути цього під час війни змогли лише 27, 5 компаній. Близько 30% компаній звільнили десяту частину працівників, 22,5 % - третину, 17, 5 % - половину, 2,5 % - більше, ніж половину.

Водночас Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що війна не єдина причина проблем ринку праці. У зв'язку з тим, що керівництво країни скасувало перевірки і штрафи для бізнесу на час війни, наші бізнесмени почали порушувати всі правила. Наприклад, раніше вони боялися, що контролери можуть знайти неоформлених співробітників і виписати штраф, тепер такого страху немає. Багато бізнесменів взагалі перевели всіх на зарплату в конвертах.

Добра новина в тому, що з початку липня ситуація почала змінюватися на краще. На 1 липня безробітних налічувалося 312 тис осіб, що на 8% менше, ніж на за цю ж дату минулого року. Зменшення показника у Держцентрі зайнятості пояснили тим, що деякі громадяни на початку війни не розірвали трудові відносини та ще сподіваються повернутися до роботи, багато хто виїхав за кордон, а частина чоловіків покликана на військову службу.

Вакансій поменшало

За даними кадрового порталу grc.ua кількість шукачів роботи зрівнялась з показниками минулого року, проте актуальних вакансій в 4,5 рази менше, ніж було до війни.

Найбільша нестача вакансій серед таких професій: менеджери зі збуту, економісти, адміністратори, спеціалісти держслужби, юристи.

Крім дефіциту вакансій є гендерний дисбаланс: більшість пропозицій розраховані на чоловіків, а роботу шукають насамперед жінки.

Проте в липні цього року ситуація трохи почала покращуватися. Так, за даними work.ua кількість актуальних вакансій загалом по Україні зросла на 14%, а західних областях ринок праці взагалі досягнув 75% від показників минулого року.

Цього ж місяця з’явився приріст нових вакансій на work.ua за такими спеціальностями, як: юриспруденція, освіта, наука, фінанси, банки, нерухомість, страхування.

Зарплати зменшуються

Зарплати продовжують падати. Так, за даними соціологічної групи “Рейтинг” у половини українці через війну зменшилась зарплата. Водночас опитування НБУ показало, що у травні доходи найманих працівників були майже на чверть меншими від довоєнного рівня. За інформацією СУП лише кожна друга компанія виплачує зарплати в повному обсязі. Кожна четверта зменшила їх на 25-50%.

Як повідомили у work.ua, у 36% українців зарплата суттєво скоротилася після початку війни, у чверті – не змінилася, у 16% скоротилася несуттєво, а збільшилась лише у 3%.

Серед галузей, в яких зарплати знижуються найсильніше, за даними grc.ua - будівництво та нерухомість, виробництво та сільське господарство, сфера охорони, банки.

За словами Т. Пашкіної, нормальна ситуація з зарплатами лише у сфері IT- є ринок, є попит. У інших або з фірмою щось не так, або ринок впав. До того ж у багатьох галузях у працівників немає можливості працювати на повну силу - юристу не потрібно укладати стільки договорів, як раніше, HR-спеціалісту - підбирати багато людей.

Своєю чергою М. Орищак каже, що скорочення заробітних плат,  обумовлено зниженням оборотів підприємств, проте іноді причина в тому, що зараз час роботодавця, а не працівника. Він розуміє, що людина нікуди не дінеться в нинішніх умовах і погодиться на ту зарплату, яку їй дають.

Проте є й обнадійливі новини. Так Руслана Березівська,

керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua каже, шо серпневі зарплати у більшості професійних сфер не знижуються. Рівень зарплат за літо стабілізувався. Далі з початком осіннього бізнес-сезону зарплатна статистика українських компаній може покращитися.

Водночас працівники скаржаться на погіршення умов праці. За інформацією work. ua більшість працівників (65%) не одержують бонусів. У решти працівників найпопулярніший вид бонусу – 20% від зарплати (16% опитаних). Близько двох третин респондентів повідомили, що мають 24 та більше календарних днів відпустки на рік, у 12% працівників він становить 15-24 дні, 5% можуть відпочивати 5-10 днів та 2% опитаних вказували на найкоротшу відпустку – до 5 днів.

Регіональний зріз

Відновлення ринку праці відбувається різними темпами залежно від регіону. Взагалі війна спричинила зміни у регіональній структурі ринку праці. Причини зрозумілі – чим ближче лінія фронту, чим гостріша ситуація в регіоні, тим складніша ситуація з роботою та діяльністю компаній.

За словами Р. Берзівської Київ повернув собі лідерство. Столиця завжди пропонувала більше роботи з вищими зарплатами. Проте довоєнного рівня вони ще не досягли.

На початку війни лідерські позиції перехопив Львів. Станом на серпень Львів та область займають другу сходинку за кількістю вакансій. Дніпропетровська область утримується у трійці лідерів, де була і до війни. Наприкінці літа до п’ятірки регіонів з найбільшою кількістю вакансій не увійшли Одеська та Харківська області. Проте у цьому переліку з’явилась Івано-Франківська область, яка не входила до десятки регіонів з найбільшою кількістю вакансій до війни.