Президент України вніс до Верховної Ради одразу п’ять законопроєктів, які напряму стосуються питання громадянства.

Вони мають вирішити чимало питань, однак і не позбавлені недоліків. Про них, а також про сприйняття суспільством множинного громадянства УНН поспілкувався з адвокатом, кандидатом юридичних наук, заступником Голови Комітету з міжнародного права НААУ Ольгою Поєдинок.

Дивна юридична техніка і брак правової визначеності

“Основне зауваження у мене до цього законопроекту полягає у тому, що там дуже дивна юридична техніка. Тобто, законодавча техніка там дуже кульгає, скажімо так, тому що дуже складні формулювання, дуже довгі речення, дуже багато термінів і суджень, які потребують подальшого тлумачення, які містять у собі можливість для оціночних суджень, для застосування в однакових обставинах у різний спосіб, тощо. Через це, (це друге зауваження, яке випливає з першого), наступне зауваження — брак правової визначеності”, — зазначила співрозмовниця.

З її слів, через нечіткі формулювання, які передбачають можливість різних тлумачень за однакових обставин, людина, навіть та, що має відповідну освіту, спеціалізується на відповідних питаннях, читаючи законодавство і приміряючи його до ситуації, в якій опиняється її клієнт, не може передбачити, що буде в результаті його застосування.

Так, наприклад, у статті 20 законопроєкту № 6368 (щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України) пропонуються підстави для втрати громадянства.

З одного боку пропонується, щоб не було такої підстави для втрати громадянства України, як добровільне набуття іноземного громадянства — каже юрист і визначає це плюсом законодавства.

Водночас, передбачається втрата громадянства України у ситуації, коли людина, маючи громадянство іноземної держави, використовує на території України паспортний документ іноземної держави всупереч національним інтересам України.

“Виникає логічне і закономірне запитання — що вважати національними інтересами України? Хто у кожній конкретній ситуації буде визначати, у чому полягають національні інтереси України, інтереси безпеки України? Це буде робити Міграційна служба, Кабмін чи СБУ? Хто буде видавати яку довідку? От, наприклад, купівля внутрішнього залізничного квитка на іноземний паспорт — це буде чи не буде дією всупереч національним інтересам України? Такого там дуже багато”, — каже Ольга Поєдинок.

Питання викликає і перелік держав міграційного ризику, визначати які має Кабмін — адже не зрозуміло, як часто формуватимуть та переглядатимуть такий список, за якими критеріями буде обрано ту чи іншу країну, тощо.

“Ідея закладена в принципі непогана — збалансувати державні інтереси і інтереси групи осіб, які вже мають множинне громадянство, або хочуть мати, або замислюються над цим. Але виконання її для цілей запуску чи підтримання суспільно-політичної дискусії на цю тему — теж непогано. А для цілей, щоб це був уже повноцінно діючий закон — ще треба попрацювати над формулюваннями, над ідеями. Я думаю, в парламенті це буде робитись”, — каже юрист.

На думку співрозмовниці, у даному питанні непоганим є і чинне українське законодавство, адже у ньому закладено реалістичний підхід до множинного громадянства.

“У нас принцип єдиного громадянства: особа, яка має українське громадянство та іноземне, у правових відносинах з Україною визнається винятково громадянином України. Цей підхід до речі збережений у запропонованому законопроекті. Там, звичайно, є зміни до підстав набуття громадянства України, до припинення громадянства України, але ключова ідея такого реалістичного сприйняття, вона залишилась, і, власне, цей принцип, який полягає у невизнанні правових наслідків іноземного громадянства, дуже реалістичний і непоганий, і, на щастя, збережений”, — каже вона.

Водночас, на думку фахівця, наразі в Україні не найкращий час для змін в цьому питанні, однак “прекрасний час” для дискусій, обговорення питань множинного громадянства.

“Але просто у такий період, скажімо, нестабільності, коли градус суспільної напруги є достатньо високим, можна прийняти якісь такі рішення, від яких можуть постраждати окремі люди — а потім передумати... Мені здається, що закони, які приймаються на основі Конституції, які безпосередньо пов’язані з Конституцією — їхня стабільність повинна бути співмірною зі стабільністю Конституції. І переписувати їх щороку, навіть кожні 5 років — це не варіант”, — пояснює Ольга Поєдинок.

Порушення принципу рівності

Як зазначає юрист, у поданих Президентом законопроектах міститься чітке порушення принципу рівності всіх громадян України перед Законом.

“У нас не проголошено, що наявність іноземного громадянства може бути підставою для розрізнення. У нас всі громадяни рівні перед Законом, і тому, якщо ми говоримо про осіб, які мають іноземне громадянство поряд з українським, ми говорим про невизнання правових наслідків іноземного громадянства, то я, звичайно, вважаю ці обмеження неправомірними”, — пояснює фахівець.

Крім того, з її слів, можна було б зробити виняток для жертв російської паспортизації на тимчасово окупованих територіях України.

“Про це говорять усі правозахисні організації, на цьому постійно наголошується під час усіх зустрічей, конференцій тощо. Але, нажаль, цього поки що не відбувається, і уже жертвами таких обмежень у Законі про державну службу України, які вже діють, стають кримчани і кримчанки, які стали жертвами російської паспортизацїі. При тому, що це російське громадянство у нас не визнається”, — пояснює співрозмовниця УНН.

“Відповідно, є дуже багато питань. Я, чесно кажучи, не розумію, наприклад, чому директором дитсадка, державного чи комунальної власності, не може бути особа з множинним громадянством. Там є і такі обмеження”, — додає вона.

Мова про проект Закону України “Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства”.

Сприйняття суспільством

Так, згідно з останнім дослідженням КМІС та фонду Демініціатив, в українському суспільстві на сьогодні відсутня підтримка ідеї запровадження множинного громадянства. УНН поцікавився, чому має місце відповідна тенденція.

“Не всі розуміють це явище. Не всі розуміють, за яких обставин людина може стати громадянином двох або більшої кількості держав. Більше того, далеко не всі громадяни України знають, що потенційно вони є ще і громадянами колишніх радянських республік. У багатьох, до речі, є підстави для набуття іноземних громадянств, і цілком можливо що є держава, яка їх вважає своїм громадянином. І їм здається, що це реально такі хитрі люди, які намагаються однією частиною тіла всидіти на двох чи більшій кількості стільців, що вони намагаються усіх обманути, що вони найхитріші, найрозумніші, тощо”, — вважає Ольга Поєдинок.

Крім того, на її думку, є ще один аспект —питання лояльності, вірності українській державі, адже громадянство — це також “зв’язок вірності”.

“Ми бачили, коли на Західній Україні у нас консульство іноземної держави приймало до свого громадянства, і там присяга читалась — це теж багатьом не подобається. Тому що, де немає вірності, там може бути сепаратизм, загроза територіальній цілісності, і таке інше”, — зазначила вона.

Як розповіла співрозмовниця, коли вона лише починала роботу з цією темою, у країні існував певний міф, який транслювали і ЗМІ, і державні органи, про те, що в Україні начебто заборонено подвійне громадянство. Цей міф, на думку пані Поєдинок, також відклався в умах багатьох наших співвітчизників, і людина з множинним громадянством сприймалась як порушник — хоча насправді існує безліч ситуацій, коли людина цілком законно, згідно з чинним законодавством може мати два чи більше громадянства.

Крім того, з її слів, питання загострилось у зв’язку зі збройним конфліктом.

“У нас всі, хто має російський паспорт — це потенційні зрадники і „рука Кремля“. Хоча є люди, які стали жертвами російської паспортизації, є люди які у силу життєвих обставин, не пов’язаних зі збройним конфліктом, але також не пов’язані з гарним життям, набули громадянства РФ ще до збройного конфлікту”, — пояснює фахівець.

Не чекайте масовго декларування

Законопроект передбачає декларування щодо іноземного громадянства для певних категорій осіб. УНН запитав у Ольги Поєдинок, чи підуть на це українці.

“Мене мої клієнти, потенційні клієнти і клієнтки про це запитували, чи варто одразу це робити, тощо. Мені здається, враховуючи те, що не зрозуміло поки що, як ця інформація буде використовуватись, і чи варто це робити чи ні — люди дійсно будуть спочатку спостерігати за тим, як цей закон буде використовуватись, які будуть супроводжувати підзаконні нормативно-правові акти тощо. Тобто, мені здається, що, у разі прийняття, буде ще тривалий період напрацювання практики, напрацювання підзаконної нормативно-правової бази, і з боку таких осіб це буде досить тривалий період спостереження за тим, як це відбувається. Тому лише у крайньому разі, мені здається, люди будуть починати це робити”, — зазначила співрозмовниця.

Вона погодилась із тим, що відповідні органи виконавчої влади перевірятимуть кожну людину, адже це “неможливо зробити фізично”.

“При всій моїй повазі до можливостей наших державних органів, все ж таки з точною і 100% гарантією надати відповідь про те, чи особа має іноземне громадянство, чи ні, може відповідна іноземна держава. Далеко не всі держави погоджуються надавати таку інформацію. Це питання, пов’язані з державним суверенітетом. Якась держава на такий запит може надати відповідь, якась може відмовитись. Якась може дати відповідь через рік, на засадах взаємності — якщо їй треба буде про когось запитати в українських органів державної влади, тощо. Тобто, всіх не переловлять”, — зазначила юрист.

Крім того, з її слів, в даному аспекті існує дуже великий простір для дискримінації.

“Наприклад, якась держава Україні буде надавати таку інформацію, а якась держава, наприклад та сама Російська Федерація, чи, скажімо, Угорщина у період загострення двосторонніх відносин, вони будуть, наприклад, відмовлятись це робити. А якісь держави будуть. То постраждають ті, про якого нададуть інформацію, а ті про кого не нададуть — не постраждають. Тому, дуже багато запитань до цих ініціатив”, — пояснила Поєдинок.

“Але, державу теж можна зрозуміти — держава намагається захиститися. І у держави є для цього всі підстави, тому що держава знаходиться у збройному конфлікті вже не перший рік, і безпекові питання для неї є ключовими. Тому, маємо те, що маємо”, — додала вона.

Президент України вніс до парламенту законопроект про зміни до Закону України “Про громадянство України” щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України.

Глава держави раніше зазначав, що питання є важливим для українців, що мешкають у США, у Канаді, у ЄС.

Що було раніше

Президент у 2019 році вже вносив до Верховної Ради законопроект щодо питань громадянства. Однак тоді його розгляд було відкладено.

Пізніше питання громадянства було винесено на РНБО. У березні поточного року Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства.