Президент Сербії Александар Вучіч не бачить сенсу в переговорах з прем’єр-міністром частково визнаного Косова Альбіном Курті.

Проте Белград продовжить діалог з Пріштіною, заявив в суботу журналістам сербський лідер, передає УНН з посиланням на РТС.

“Сербія буде завжди брати участь у діалозі, і я особисто завжди приїду, коли мене покличуть (на переговори), але сенсу в будь-якій розмові з (Альбіном) Курті я не бачу. Це людина, яка сказала, що ми три геноциди вчинили над ними (албанцями), про що далі ми можемо з ним говорити? Він прагне говорити тільки про минуле, ніколи не говорить про майбутнє, але і в минулому не розбирається належним чином”, — заявив Вучич.

У той же час сербський лідер сказав, що Белград продовжить діалог з Пріштіною: “Справа в тому, що Сербія повинна приймати участь в діалозі, тому що це добре для наших людей у Косові і Метохії, тому що цим ми збільшуємо їхню безпеку. Переговорами, крім усього іншого, ми повинні були б зменшити напругу між сербами і албанцями, так як це будуть найчисленніші народи на Західних Балканах в наступні 100 років. Це в наших інтересах, але чи вийде — це вже інше питання”.

Раніше за результатами першого раунду контактів Белграда і Пріштіни в Брюсселі, що відбувся в середині липня, Вучіч поінформував, що Косово “відмовилося виконувати” взяті на себе відповідно до Брюссельських угод від 19 квітня 2013 року зобов’язань і створювати Спільноту сербських муніципалітетів — органу самоврядування сербів, що живуть у частково визнаній республіці. Він неодноразово заявляв, що його країна виконала свою частину угод, тоді як косовари лише почали розробляти статут спільноти, а потім призупинили цей процес.

Додамо, що в червні у Брюсселі пройшов новий раунд переговорів Сербії і Косово — вони закінчилися невдало. З деталями ви можете ознайомитися тут.

Сербський автономний край Косово і Метохія проголосив незалежність в односторонньому порядку в лютому 2008 року, а останнім часом активно намагається вступити в міжнародні організації, включаючи ЮНЕСКО і Інтерпол. Проти визнання Косова виступають понад 60 країн, в тому числі Україна, Росія, Індія і Китай, а також п’ять держав — членів Євросоюзу.