Між країнами ЄС нема одностайності в питанні можливої зупинки "Північного потоку-2" в разі посилення агресії Росії проти України.

В ЄС немає згоди щодо того, чи слід включати зупинку чи заморожування "Північного потоку-2" до заходів, які можуть запровадити у разі подальшої агресії Росії проти України. Це випливає з заяв, які міністри закордонних справ кількох країн Євросоюзу зробили під час Ради ЄС у Брюсселі у понеділок, 13 грудня.

На запитання, чи слід відмовитися від нового газопроводу, нова міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила про солідарність з Україною, підтримку її суверенітету та що "дії Росії матимуть жорсткі дипломатичні й економічні наслідки".

Коли очільницю німецького зовнішньополітичного відомства попросили відповісти щодо "Північного потоку-2", вона зазначила: "Як я щойно сказала, у нас є чітка спільна позиція, що подальша агресивна поведінка Росії матиме чіткі дипломатичні й економічні наслідки. Щодо "Північного потоку-2" я вже висловилася вчора". На третє, уточнювальне запитання, вона відповіла: "Станом на зараз, я вже вчора все щодо "Північного потоку-2" сказала".

Співголова партії Союз 90/Зелені, що не підтримує проект газопроводу "Північний потік-2", 12 грудня заявила, що "у разі подальшої ескалації (російсько-українського конфлікту- Ред.) цей газопровід не може бути підключений до мережі". Ключову роль у тому, що трубопровід було добудовано, зіграв попередній уряд ФРН на чолі з Анґелою Меркель.

Австрія за використання "Північного потоку-2"

Натомість глава МЗС Австрії Александер Шалленберґ висловився проти того, щоб порушувати питання "Північного потоку-2" щоразу, коли виникають розбіжності з Росією. "Його (газопровід. - Ред.) завершили. На мою думку, нема сенсу регулярно ставити це під питання", - зазначив австрійський міністр. Він додав, що "Північний потік-2" готовий, і його "також слід використовувати".

На думку Шалленберґа, у нинішній ситуації ЄС слід продемонструвати "чітку позицію": "Не може бути так, щоб ми бездіяльно дивилися, коли в Європі погрожують чи намагаються змінити кордони силою".

Міністр вважає, що зараз потрібні деескалаційні слова та дії "від обох сторін". "Але Росії має бути ясно, що ми дуже чітко стежимо (за ситуацією на кордоні з Україною - Ред.). І якщо дійде до (ескалаційних. - Ред.) кроків, то ми реагуватимемо дуже конкретно та жорстко", - додав Шалленберґ.

Як повідомлялося, міністри закордонних справ усіх без винятку країн Євросоюзу погодилися, що будь-яка подальша агресія Росії проти України матиме високу політичну й економічну ціну для РФ. Про це за підсумками Ради ЄС у Брюсселі у понеділок, 13 грудня, заявив верховний представник Євросоюзу з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель.

Останнім часом знову повідомлялося про скупчення російських військ біля українських кордонів. За даними західної та української розвідки, нинішній стан справ може свідчити про підготовку Росії до наступу вже цієї зими. У Кремлі звинувачення в підготовці можливого вторгнення відкидають.